Крехівський монастир святого Миколая
Львів – Куликів – Жовква… ще 12 кілометрів – і буде Крехів, який є окрасою Розточчя. Перша згадка про який сягає 1456 року. Як королівська власність, належав до Львівської землі. І вже в давнину це було чи не найбільше село в околиці. Але не цим шановане село, а тим, що його ім’я прибрав монастир святого Миколая.

Більше 400 літ! Фактично стільки часу минуло відколи у борах Розточчя постав цей монастир – і не менш славний, як Гошів, Почаїв. Про те є й особливості. Вони полягають у тому, що цей віддалений від мирської суєти монастир в середині XIV століття і пізніше опинився у вирі і сторижній подій. Його тодішнє існування було пов’язано з іменами Петра Могили, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи. Це місце пізнання “де небо зустрічається з землею” чисельно прибувають паломники, ескурсанти щодня. Прибувають аби відчути порох старовини та утвердитись у вірі.
Печерне життя вабило з прадавніх часів. На захід від Крехова за горою Побійною поселились два таємничі монахи Йол та Сильвестр, на крутих вапнякових скель. Тутешні мешканці назвали їх Камінь Тимоша.
У 1595 році старці Йол та Сильвестр разом з монашою братією вирубали в лісі храм у скелі. Через два роки там був утворений печерний монастир, що складався з двох дерев’яних наскельних церков і чернечих печер.
У середині XVII століття, нижче під горою, збудовано новий монастир з оборонними мурами і вежами. У сучасному вигляді монастирський комплекс остаточно був сформований у XVII столітті. У монастирі на цей час було кілька дерев’яних церков, а в середині століття було зведено муровану церкву (с)вятого Миколая, можливо зведена за проектом Дениса Сінкевича у 1721 – 1732 роках. Інтер’єр храму остаточно сформувався у другій половині XVIII століття, коли церква була розписана в середині. Протрясовою своєї історії монастир святого Миколая неодноразово терпів від грабунків під час військових лижостіл. З монастиря була забрана гармата з якої 1672 році вбили татарського воєначальника. Під час польсько – української війни в монастирі був шпиталь для українських солда?т. Найстрашнішими випробуваннями для монастиря стала радянська влада Монастир перетворили на школу – інтернат для дітей з психічними вадами. За роки панування радянської влади Монастир перетворився на цілковиту руїну. Всі мистецькі твори були знищені або вивезені. Дещо потрапило до Національного музею ім. Шептицького.
Відродження Крехівського Монастиря розпочалося з поверненням (відновленням суверенності) Незалежності у 1990 року. Його повернули греко – католицькій громаді. Головне свято в Монастирі – Перенесення мощей св.Миколая. Зараз Крехів – один з найбільших і найважливіших монастирів Львівщини. А де про часи Шептицького і Сліпого?



