Перша згадка про костел у Куликові датується 1399 роком, коли було збудовано дерев’яний храм. Цей документ став першим письмовим згадуванням містечка, яке тоді називалося Бощ. Галицький архієпископ Якуб Стрепа закріпив земельний наділ за куликівським костелом, який став центром парафії.
У 1538 році на місці дерев’яного храму було споруджено новий мурований костел святого Миколая в стилі пізньої готики за ініціативи власника Куликова Миколи Гербурта Одновського. Він був пошкоджений під час турецько-татарських нападів у 1618-1621 роках, але пізніше відновлений.
У XVIII столітті до костелу були додані дві симетричні каплиці. У 1766 році костел відремонтовано, після пожежі 1671року, та в цьомі ж році його було консекровано. Пожежа 1821 року серйозно пошкодила споруду, але вона була відновлена. У 1906-1907 роках костел пройшов реставрацію та був повторно консекрований. Внутрішнє відновлення відбулося 1926 року.
Після Другої світової війни костел було закрито та перетворено на склад пекарні. У 1990-х роках храм було передано греко-католикам, а в 2000 році повернули римо-католикам, які провели ремонт за власні кошти. Сьогодні костел належить до Жовківського деканату, настоятель храму о.Юзеф Легович
