Синагога
Перша згадка про єврейську громаду з’явилася на початку XVII ст.. Гетьман Жолкевський дозволив євреям оселитись у півчнічно – східній частині міста. Їм було виділено місце ділянку для будівництва броварні, лазні і молитовного дому – Синагоги. Після зведення оборонних укріплень міста, північну жовківську браму назвали Жидівською. Віддавна Жовква славилася визначними ………… тому у місті сформувався значний єврейський культурний осередок. В ті часи у Жовкві працювали видатні єврейські рабини, філософи, лікарі.
У 1692 році єврейська громада спеціальним привілеєм короля Яна Собеського та за його фінансової підтримки одержала дозвіл будувати новий мурований храм на місці старої дерев’яної синагоги Синагогу збудовано упродовж 1692 – 1700 років. Будівельними роботами керував королівського архітектора Петр Бобер. Вона виконувала також і оборонну функцію чим зумовлені її конструкції – товсті стіни, оборонні галереї, бійниці.
Згідно з вимогами духовної влади, синагога не могла бути вищою за церкву чи костел. Тому тривалий час синагогу не дозволяли тинькувати, щоб вона не затьмарила християнські храми.
Двічі синагогу знищували пожежі. Вперше у 1833 році, вдруге її спалили німецькі окупанти під час Другої Світової війни. Капітальний ремонт був проведений львівськими архітекторами у 1950 – х роках.
Жовківська синагога є архітектурним шедевром сакральних оборонних споруд XVII ст., тому її включено до переліку 100 світових пам’яток.
