Церква святого Йосафата (Домініканський собор)
У 1994 році греко – католицькій громаді передано колишній костел домінікан-ців, споруджений у 1655 році на кошти тодішньої власниці міста Теофілії Собеської на пам’ять про її сина Марка Собеського, який загинув у битві під Батігом на Поділлі (1652р) в якій поляки зазнали тяжкої втрати від козаків Богдана Хмельницького. Згодом Теофілія Собеська і сама була похована у цьому храмі.
Це величний монументальний бароковий комплекс – костел, корпус келій, мури з брамами і дзвіниця.
Костел зведений на місці дерев’яної цвинтарної каплички. Поруч була зведена дзвіниця з трьома дзвонами. За свою історію монастир кілька разів страждав від пожежі, тому його перебудовували вкривши дахівкою і бляхою, в інтер’єрі спорудили галереї.
Невдовзі для монастиря були виготовлені нагробки похованих тут Марка і Теофілії Собеських, а в 1693 – 1699 роках алегоричні скульптури роботи видатного німецького скульптура Андрія Шлютера. У 1750 році у костелі встановили великий бароковий вівтар та амвон, стіни були розписані живописним образом Вознесіння Діви Марії, портретами Теофілії та Марка Собеських. У 1752 львівській брами звели муровану дзвіницю. Коли 1834 році Львівську браму розібрали, дзвіницю вимурували на подвір’ї храму.
У 1946 році монахи були вивезені до Польщ. Бетички забрали із собою більшість цінностей, в тому числі кістки Теофілії Собеської та старовинну ікону Матері Божої.
За радянської влади храм, як і інші культові споруди, пережив не найкращі свої часи. Радянські окупанти в храмі облаштували склад, а в келіях – військовий штаб. Військові зовсім не дбали про його стан і поступово колись ефектна і презентабельна споруда, яка була окрасою міста, занепадала, руйнувалась.
Таким колишній костел у 1994 році був переданий греко – католикам. В наші дні тут знаходиться церква Святого Йосафата, а в келіях – управління Сокальсько – Жовківської Єпархії. Стараннями отця Михайла і парафіян інтер’єр храму був відреставрований.
