Для замку вибрали напрочуд гарне і вдале місце на зручному торгівельному шляху, що вів зі Львова до Рава – Руської, Замостя, Любліна. Тут зупинялися купці з далеких країв, в тому числі з Московії, торгували різним крамом (хутром, посудом тощо). Місце для будівництва замку вибрали з урахуванням оборонного потенціалу, території, щоб забезпечити майбутнє місто від нападників. Під руками було вдосталь і будівельного матеріалу. Тяжкі земельні роботи виконували полонені військами Жовкевського, а безпосередньо на будові працювали місцеві мешканці, які мали славу хороших будівельників.
Будівництво Жовкви у 1594 року розпочалося саме із замку. Згідно із задумом Станіслава Жовкевського це була фортеця ренесансного типу – прямокутника у плані, з наріжними баштами, пристосованими до стрільби з гармат і мушкетів. Замок мав чотири будинки які спеціальними галереями сполучені з чотирма баштами. Усі крила замку були з’єднані з наріжними вежами системою коридорів. У плані замок зберігав форму поширеного в Галичині оборонного двору: у головному крилі розміщувалися житлові приміщення, у бічних – господарські споруди, фронтове крило мало суто оборонний характер.
Замок безпосередньо примикав до міста примикаючи дві міські брами. До однієї зі стін був прибудований палацовий корпус, а у внутрішній частині замку знаходилось велике подвір’я. Будівничі дотримувалися всіх вимог характерних для середньовічної оборонної споруди: рови, вали, річка, став, міст.
Уродженець північної Італії, а пізніше мешканець Львова, архітектор Павло на прізвисько Щасливий став першим будівничим Жовкви та замку. Був він і першим війтом міста у 1601 – 1610 – х роках. Після нього працювали й інші відомі львівські архітектори Павло Римлянин та Андрій Прихильний, який довершив будівництво замку у 1640 – х роках.
Основних реконструкцій замку було дві: перща у 1670 – роках за Яна III Собеського, коли новообраний король зробив його королівською резиденцією з садом, звіринцем і парком; друга – в середині XVIII століття, коли новий власник, князь Радзивіл провів тут значну реконструкцію. Розікішні палацові зали у другій половині XVIII ст. перетворились у музей військових звитяг знаменитих господарів замку – Станіслава Жовкевського та Яна III Собеського. У 1610 році коронний гетьман розпочав саме з – під замкових мурів свій похід на Москву, а у 1683 році у замку відбулися урочистості з нагоди перемоги над турками під Віднем. Під час Північної війни 1706 – 1707 роках у Жовкві знаходилася ставка російського царя Петра I. Приїздив сюди і гетьман Іван Мазепа. Під час Визьвольної війни через місто проходили війська Богдана Хмельницького. У роки Першої Світової війни замок згорів а в міжвоєнний період замок був відбудований. У 1939 році тут було влаштовано відділ НКВС, а у 1941 році німецьке ГЕСТАПО. Після війни тут знаходилась військова частина, школа та квартири. У 2003 році почалась реставрація. Тепер замковий комплекс відновлюють. Працюють експозиційні зали.
